ХАРЧОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ НАБЛИЖЕНО ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВИМОГ
29 вересня 2022 року Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Мінагрополітики від 14 вересня 2022 року № 684, яким затверджено Вимоги до ідентифікаційної позначки та порядку її нанесення.
Затвердження Вимог дає змогу операторам ринку виконати в повному обсязі обов’язок щодо забезпечення простежуваності, передбачений законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, забезпечує реалізацію прав споживачів стосовно отримання інформації про харчові продукти, а також є черговим кроком щодо виконання Україною зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Ідентифікаційна позначка – позначка овальної форми, яка містить реєстраційний номер потужності, наноситься з метою забезпечення простежуваності на харчові продукти тваринного походження, щодо яких не передбачене нанесення позначки придатності та які вироблені на потужностях, на які видано експлуатаційний дозвіл.
Ідентифікаційна позначка має бути нанесена безпосередньо на харчовий продукт тваринного походження, його первинне пакування чи пакування, або на етикетку, що приєднується до такого продукту, до моменту вивезення з потужності. Вона має містити написи, які складаються зі слів «Україна» або «UA» і реєстраційного номеру потужності, який присвоюється потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл.
За реєстраційним номером потужності як споживачі, так і державні інспектори компетентного органу можуть легко встановити виробника харчового продукту шляхом вільного доступу до Реєстру операторів ринку та потужностеи? харчових продуктів, на які видано експлуатаціи?нии? дозвіл.
Звертаємо увагу, що Вимоги вводяться в дію через два роки з дня припинення або скасування воєнного стану, а харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяло до введення в дію цього наказу, але не відповідають вимогам цього наказу, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати «вжити до»).
