Безпека бджіл - спільна відповідальність і аграріїв і пасічників
Продовжуємо тему запобігання масовому отруєнню та загибелі бджіл від застосування пестицидів.
Збільшення посівних площ соняшнику, ріпаку призвело до частішого застосування інсектицидів в посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема пасічників охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу.
Хімічний токсикоз – не інфекційна хвороба, це наслідок отруєння пестицидами. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не вбивають бджіл, а роблять їх менш стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища. Отруєння виникає в результаті порушень правил застосування пестицидів і санітарних вимог при обробці рослин пестицидами, а саме: відсутністю інформації для бджолярів про час, місце, характер хімічних обробок, проведення обробок пестицидами у денний час в період масового льоту бджіл, обробітку сільськогосподарських рослин і садів у фазу цвітіння.
Необхідна співпраця взаємодії пасічників, аграріїв та посадових осіб місцевого самоврядування. Звертаємо увагу на дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів у сільському господарстві.
Аграрії, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані:
- не пізніше ніж за три доби до початку робіт, через засоби масової інформації попередили про це бджолярів, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблених площ;
- повідомити дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Обробка сільськогосподарських культур повинна здійснюватися виключно препаратами, офіційно дозволеними в переліку пестицидів та агрохімікатів в Україні.
У свою чергу, після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляру необхідно на період обробки вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати виліт бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
Відповідальність за безпеку бджіл несуть як аграрії, так і власники пасік
Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у територіальних громадах, міській раді. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування.
