Що роботи з використаною тарою з під засобів захисту рослин та мінеральних добрив.
Досить часто в процесі господарювання виникає питання: що робити сільськогосподарським товаровиробникам з використаними каністрами з-під засобів захисту рослин та поліпропіленовими мішками з-під мінеральних добрив??
Використана тара з-під засобів захисту рослин (ЗЗР) та мінеральних добрив є небезпечними відходами, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР: «небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними».
Про особливий контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки при транспортуванні, зберіганні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних речовин і відходів вказано в п. «и» ч. 1 ст. 23-2 Закону про відходи.
Так, поводження з небезпечними відходами потребує від суб'єкта господарювання отримання відповідної ліцензії, що передбачено в ч. 3 ст. 34 Закону про відходи: «Суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний: мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами)».
Враховуючи викладене вище, будь-яке підприємство повинно передати тару з-під ЗЗР та мінеральних добрив протягом року з дня утворення таких небезпечних відходів спеціальному підприємству, яке займається утилізацією подібних відходів.
В іншому випадку, самому підприємству необхідно буде отримувати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
При цьому передавати такі небезпечні відходи можна лише суб’єкту господарювання, який має спеціальну ліцензію.
Де знайти товаровиробнику таке спеціальне підприємство та, як документально оформити передачу тари на утилізацію???
Перелік ліцензіатів на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами розміщений на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (https://mepr.gov.ua/.../дозволи та ліцензії)
У вказаному Переліку можна перевірити не лише наявність/відсутність ліцензії у підприємства, яке буде здійснювати утилізацію небезпечних відходів, але й подивитися види відходів, що має право утилізувати таке підприємство.
Для утилізації тари з-під ЗЗР та мінеральних добрив підходить такий вид відходів: відходи упаковок та контейнерів, забруднені (у т.ч. тара з-під пестицидів та агрохімікатів) (збирання, зберігання, видалення).
Тому укладати угоду про утилізацію тари з-під ЗЗР та мінеральних добрив лише з ліцензованими підприємствами, які мають право здійснювати утилізацію таких відходів, як упаковки та контейнери, забруднені (у т.ч. тара з-під пестицидів та агрохімікатів).
При цьому здійснювати перевезення такої тари від місця зберігання до місця утилізації повинно підприємство-утилізатор, який має відповідну ліцензію. Так, згідно ч. 6 та 7 ст. 34 Закону про відходи: «Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних вантажів. Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути завдані ним під час перевезення, відповідно до закону».
Щодо документального оформлення передачі тари на утилізацію.
Всі суб’єкти господарювання, у яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали повинні вести первинний облік таких відходів за типовою формою № 1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 07.07.2008 № 342.
